клиновий
КЛИНОВИ́Й, а́, е́.
Який має клин (у 1 знач.).
На рубежі ХІІІ–ХІV ст. в Україні з'явилися чотирикутні прапори з клиновими полотнищами на вільному кінці (з наук. літ.);
Клинові вкладки встановлюють у зазори між гранями колони й стінками склянки фундаменту (з навч. літ.);
У клинових шпонок робочими є широкі грані; по бічних гранях має бути зазор (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)