клоччячко

кло́ччячко

-а, с.

Зменш.-пестл. до клоччя.

Значення в інших словниках

1. клоччячко — кло́ччячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. клоччячко — КЛО́ЧЧЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до кло́ччя. Я думала, що нагаєчка з клоччячка, А вона, проклятая, з дротичка (П. Чубинський); Довгими зимовими вечорами бабуся драла старе ганчір'я на тоненьке клоччячко, змотувала його в клубочки...  Словник української мови у 20 томах
3. клоччячко — КЛО́ЧЧЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до кло́ччя¹ Я думала, що нагаєчка з клоччячка, А вона, проклятая, з дротичка (Чуб., V, 1874, 596).  Словник української мови в 11 томах
4. клоччячко — Кло́ччя, -чя с. Пакля, охлопки. Чоловік мій вдався вже геть то гнучкий, як батіг з клоччя. Левиц. Пов. 886. у йо́го в голові клоччя. Онъ глупъ. Мені памороки забито киями, а в вас мабудь ізроду в голові клоччя. К. ЧР. 283. ум. клоччячко.  Словник української мови Грінченка