клоччячко
КЛО́ЧЧЯЧКО, а, с.
Зменш.-пестл. до кло́ччя.
Я думала, що нагаєчка з клоччячка, А вона, проклятая, з дротичка (П. Чубинський);
Довгими зимовими вечорами бабуся драла старе ганчір'я на тоненьке клоччячко, змотувала його в клубочки, з яких потім робила різнокольорові доріжки та килимки (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)