Великий тлумачний словник сучасної мови

клубочок

клубо́чок

-чка, ч.

1》 Зменш.-пестл. до клубок. Згорнутися клубочком.

2》 Поєднання окремих насінин в одне ціле, що має кулясту форму.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. клубочок — клубо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. клубочок — КЛУБО́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до клубо́к. Зиркнуло [кошеня] сірими очицями, повело довгими біленькими вусиками і давай лапкою ганяти клубочок (К. Гриб); У клубочок тонких конопляних ниток було натикано стільки голок, що він здавався їжачком (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. клубочок — дохо́дити / дійти́ до клубо́чка. З’ясовувати що-небудь, розкривати щось заплутане. Тут усе явиться, усе відкриється по ниточці, як кажуть, дійде і до клубочка (Г. Квітка-Основ’яненко); Поліз (Чижик) у шафу з старими ділами.  Фразеологічний словник української мови
  4. клубочок — Клубо́чок, -бо́чка; -бо́чки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. клубочок — КЛУБО́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до клубо́к. Дитині хотілось би побавитися з котом, що он під постіллю муркає та так гарно простягає лапку до клубочка з ниткою (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  6. клубочок — Клубо́чок, -чка м. ум. отъ клубок.  Словник української мови Грінченка