Значення в інших словниках
-
клякання —
кляка́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
клякання —
КЛЯКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кляка́ти. Він вже нахилився для другого клякання, і коли схотів спинитися, то мало не впав (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
-
клякання —
КЛЯКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кляка́ти. Він вже нахилився для другого клякання, і коли схотів спинитися, то мало не впав (Смолич, II, 1958, 61).
Словник української мови в 11 томах