клятвений

кля́твений

-а, -е.

Стос. до клятви; присяжний, заприсягнений.

Значення в інших словниках

1. клятвений — кля́твений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. клятвений — КЛЯ́ТВЕНИЙ, а, е. Стос. до клятви. Я люблю тебе просто – отак, без надії, Без тужливих зітхань і без клятвених слів (В. Симоненко); Носенко прожив у Полтаві три дні і дав клятвену обіцянку знову приїхати (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. клятвений — КЛЯ́ТВЕНИЙ, а, е. Стос. до клятви; присяжний, заприсягнений. Ти заслужив святе і чисте солдата Партії звання і, вірний клятвеному слову, кладеш Майбутнього будову (Уп., Вірші.., 1957, 69).  Словник української мови в 11 томах