кляузницький

кля́узницький

-а, -е.

Те саме, що наклепницький.

Значення в інших словниках

1. кляузницький — кля́узницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кляузницький — КЛЯ́УЗНИЦЬКИЙ, а, е, розм. Стос. до кляузника; наклепницький. У вихованні дітей важливо не допускати будь-яких кляузницьких вчинків (із журн.); У кожному анонімному листі чітко прослідковувався кляузницький почерк усім відомого добродія (з газ.).  Словник української мови у 20 томах