клішня

клішня́

рідше клешня, -і, ж.

Кінцева частина ніжки рака та інших ракоподібних, що має вигляд кліщів (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. клішня — клішня́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири клішні́  Орфографічний словник української мови
2. клішня — КЛІШНЯ́ див. кле́шня́.  Словник української мови у 20 томах
3. клішня — клі́шня ( перев. мн. клі́шні) вул. нога (Лучук): Клішні завеликі (Лучук)|| = ґєра  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. клішня — КЛІШНЯ́ (КЛЕ́ШНЯ́) (кінцівка рака та ракоподібних), КЛІ́ЩІ мн. розм. То чудо, кум, а не раки: одного рака повна торба і клішня висить (М. Номис); Великий, зеленаво-сірий краб відчайно ворушив у повітрі клешнями (О.  Словник синонімів української мови
5. клішня — Клешня́ і клішня́, -ні́, -не́ю; кле́[і́]шні, кле́[і́]шень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. клішня — КЛІШНЯ́, рідше КЛЕ́ШНЯ́, і́, ж. Кінцева частина ніжки рака та інших ракоподібних, що має вигляд кліщів (у 1 знач.). То чудо, кум, а не раки: одного рака повна торба і клішня висить (Номис, 1864, № 6898)...  Словник української мови в 11 томах
7. клішня — Клішня, -ні ж. 1) Клешня. Куди кінь з копитом, туди й рак з клішнею. Ном. 2) мн. Раздвоенная часть війя. Черк. у.  Словник української мови Грінченка