князівнин

князі́внин

-а, -е, іст.

Прикм. до князівна; належний князівні.

Значення в інших словниках

1. князівнин — князі́внин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. князівнин — КНЯЗІ́ВНИН, а, е, іст. Прикм. до князі́вна; належний князівні. – Але де ми дінемо оце князівнине намисто з дорогих діамантів? (І. Нечуй-Левицький); Вдома він роздивився краще, розламав її [очеретину] по колінчику і знайшов там князівниного листа (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).  Словник української мови у 20 томах
3. князівнин — КНЯЗІ́ВНИН, а, е, іст. Прикм. до князі́вна; належний князівні. — Але де ми дінемо оце князівнине намисто з дорогих діамантів? (Н.-Лев., III, 1956, 292).  Словник української мови в 11 томах