князівнин
князі́внин
-а, -е, іст.
Прикм. до князівна; належний князівні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- князівнин — князі́внин прикметник Орфографічний словник української мови
- князівнин — КНЯЗІ́ВНИН, а, е, іст. Прикм. до князі́вна; належний князівні. – Але де ми дінемо оце князівнине намисто з дорогих діамантів? (І. Нечуй-Левицький); Вдома він роздивився краще, розламав її [очеретину] по колінчику і знайшов там князівниного листа (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо). Словник української мови у 20 томах
- князівнин — КНЯЗІ́ВНИН, а, е, іст. Прикм. до князі́вна; належний князівні. — Але де ми дінемо оце князівнине намисто з дорогих діамантів? (Н.-Лев., III, 1956, 292). Словник української мови в 11 томах