Великий тлумачний словник сучасної мови

ковалик

кова́лик

-а, ч.

1》 Зменш.-пестл. до коваль.

2》 Жук, який, перевертаючись зі спинки на черевце, видає характерний тріскотливий звук.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. Ковалик — Кова́лик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  2. ковалик — КОВА́ЛИК, а, ч. 1. Пестл. до кова́ль. [Відьма:] Скував ковалик голосочок. Ну, нестемітно [нестеменно] ж як дзвіночок!.. (М. Кропивницький); Змія бачить, що нічого не вдіє, та пішла до коваля: – Ковалю-ковалику, скуй голосок, такий...  Словник української мови у 20 томах
  3. ковалик — КОВА́ЛИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до кова́ль. [Відьма:] Скував ковалик голосочок. Ну, нестемітно ж як дзвіночок!.. (Кроп., IV, 1959, 119); Змія бачить, що нічого не вдіє, та пішла до коваля: — Ковалю-ковалику, скуй голосок, такий, як у матінки (Тич.  Словник української мови в 11 томах
  4. ковалик — Ковалик, -ка м. ум. отъ коваль.  Словник української мови Грінченка