ковалювання

ковалюва́ння

-я, с.

Дія за знач. ковалювати.

Значення в інших словниках

1. ковалювання — ковалюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ковалювання — КОВАЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ковалюва́ти. Школу ковалювання майстер проходив тут же, на підприємстві, тепер і в нього є послідовники (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. ковалювання — КОВАЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ковалюва́ти.  Словник української мови в 11 томах