ковалювання —
ковалюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
ковалювання —
-я, с. Дія за знач. ковалювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ковалювання —
КОВАЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ковалюва́ти. Школу ковалювання майстер проходив тут же, на підприємстві, тепер і в нього є послідовники (з газ.).
Словник української мови у 20 томах