ковкий

ковки́й

-а, -е.

Який піддається куванню. Ковкий чавун.

Значення в інших словниках

1. ковкий — ковки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ковкий — КОВКИ́Й, а́, е́. Який добре піддається куванню. Цирконій – метал надзвичайно ковкий і гнучкий, що має велике значення для виготовлення й експлуатації тонких і довгих твелів (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. ковкий — КОВКИ́Й, а́, е́. Який піддається куванню. Ще недавно.. не були розроблені промислові способи одержання ковкого металу (Наука.., 6, 1956, 9). ∆ Ковки́й чаву́н — чавун, який одержують із білого чавуну внаслідок тривалого відпалювання (до 25 год.).  Словник української мови в 11 томах