ковиловий

ковило́вий

-а, -е.

Прикм. до ковила; тирсовий. Ковилова рослинність.

|| Порослий ковилою.

Значення в інших словниках

1. ковиловий — ковило́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ковиловий — КОВИЛО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ковила́; тирсовий (див. ти́рсовий²). У центральній смузі в умовах недостатнього зволоження розвивається природна ковилова рослинність на чорноземах звичайних (із журн.); // Порослий ковилою.  Словник української мови у 20 томах
3. ковиловий — КОВИЛО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ковила́; тирсовий. Ковилова рослинність; // Порослий ковилою. Волею людини багатовікові ковилові степи перетворюються в масиви золотистої пшениці (Колг. Укр., 11, 1957, 45).  Словник української мови в 11 томах