ковиловий

КОВИЛО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ковила́; тирсовий.

Ковилова рослинність;

// Порослий ковилою.

Волею людини багатовікові ковилові степи перетворюються в масиви золотистої пшениці (Колг. Укр., 11, 1957, 45).

Значення в інших словниках

1. ковиловий — ковило́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ковиловий — -а, -е. Прикм. до ковила; тирсовий. Ковилова рослинність. || Порослий ковилою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ковиловий — КОВИЛО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ковила́; тирсовий (див. ти́рсовий²). У центральній смузі в умовах недостатнього зволоження розвивається природна ковилова рослинність на чорноземах звичайних (із журн.); // Порослий ковилою.  Словник української мови у 20 томах