1. Словник української мови в 11 томах

ковиловий

КОВИЛО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ковила́; тирсовий.

Ковилова рослинність;

// Порослий ковилою.

Волею людини багатовікові ковилові степи перетворюються в масиви золотистої пшениці (Колг. Укр., 11, 1957, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковиловий — ковило́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ковиловий — -а, -е. Прикм. до ковила; тирсовий. Ковилова рослинність. || Порослий ковилою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковиловий — КОВИЛО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ковила́; тирсовий (див. ти́рсовий²). У центральній смузі в умовах недостатнього зволоження розвивається природна ковилова рослинність на чорноземах звичайних (із журн.); // Порослий ковилою. Словник української мови у 20 томах