ковкий

КОВКИ́Й, а́, е́. Який піддається куванню.

Ще недавно.. не були розроблені промислові способи одержання ковкого металу (Наука.., 6, 1956, 9).

∆ Ковки́й чаву́н — чавун, який одержують із білого чавуну внаслідок тривалого відпалювання (до 25 год.).

Ковкий чавун має велику міцність і добру пластичність (Токарна справа.., 1957, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковкий — ковки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ковкий — -а, -е. Який піддається куванню. Ковкий чавун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковкий — КОВКИ́Й, а́, е́. Який добре піддається куванню. Цирконій – метал надзвичайно ковкий і гнучкий, що має велике значення для виготовлення й експлуатації тонких і довгих твелів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах