ковиловий
ковило́вий
-а, -е.
Прикм. до ковила; тирсовий. Ковилова рослинність.
|| Порослий ковилою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковиловий — ковило́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- ковиловий — КОВИЛО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ковила́; тирсовий (див. ти́рсовий²). У центральній смузі в умовах недостатнього зволоження розвивається природна ковилова рослинність на чорноземах звичайних (із журн.); // Порослий ковилою. Словник української мови у 20 томах
- ковиловий — КОВИЛО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ковила́; тирсовий. Ковилова рослинність; // Порослий ковилою. Волею людини багатовікові ковилові степи перетворюються в масиви золотистої пшениці (Колг. Укр., 11, 1957, 45). Словник української мови в 11 томах