козелок

козело́к

-лка, ч., анат.

Випинання передньої частини вушної раковини, яке частково прикриває вхід у зовнішній слуховий прохід.

Значення в інших словниках

1. козелок — Козелок, -лка м. раст. Tragopogon majus L. ЗЮЗО. І. 139.  Словник української мови Грінченка