козелок
козело́к
-лка, ч., анат.
Випинання передньої частини вушної раковини, яке частково прикриває вхід у зовнішній слуховий прохід.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козелок — Козелок, -лка м. раст. Tragopogon majus L. ЗЮЗО. І. 139. Словник української мови Грінченка