козелок

Козелок, -лка

м. раст. Tragopogon majus L. ЗЮЗО. І. 139.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козелок — -лка, ч., анат. Випинання передньої частини вушної раковини, яке частково прикриває вхід у зовнішній слуховий прохід. Великий тлумачний словник сучасної мови