койне

койне́

невідм., с.

1》 Загальногрецька мова, що склалася на ґрунті аттичного наріччя й у III — I ст. до н. е. витіснила старі давньогрецькі діалекти, збагатившись за їх рахунок.

2》 Будь-яка загальна народна мова, що виникла на грунті панівного діалекту.

Значення в інших словниках

1. койне — койне́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. койне — (гр. koine dialektos — спільне наріччя) “легкий” варіант мови, що сформувався на базі кількох (чи одного) діалектів і служить засобом спілкування різномовних груп населення. В Давній Греції (ІІІ — І ст. до н.е.) так називалася загальнонародна мова.  Словник стилістичних термінів
3. койне — Посполітамова  Словник чужослів Павло Штепа
4. койне — КОЙНЕ́, невідм., с., лінгв. 1. Загальногрецька мова, що склалася на ґрунті аттичного наріччя й у III–I ст. до н. е. витіснила інші давньогрецькі діалекти, збагатившись за їх рахунок.  Словник української мови у 20 томах
5. койне — КОЙНЕ́, невідм., с. 1. Загальногрецька мова, що склалася на грунті аттічного наріччя й у III-I ст. до н. е. витіснила старі давньогрецькі діалекти, збагатившись за їх рахунок. 2. Будь-яка загальна народна мова, що виникла на грунті панівного діалекту.  Словник української мови в 11 томах