Великий тлумачний словник сучасної мови

кокпіт

ко́кпіт

-у, ч.

Заглиблене відкрите приміщення у кормовій частині палуби для рульового та пасажирів (на катерах та парусних яхтах).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кокпіт — КО́КПІТ, а, ч. 1. мор. Відкрите водонепроникне приміщення для кермового та пасажирів на катері або вітрильній яхті. У кокпіті маломірного судна на видному місці контрастною фарбою наносять дані про його пасажиромісткість (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. кокпіт — ко́кпіт (англ. cockpit) відкрите водонепроникне приміщення для рульового й пасажирів на катері або вітрильній яхті.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. кокпіт — Заглибина в палубі яхти; закритий к. має дно вище рівня води; малі яхти (човни) мають відкриті к.  Універсальний словник-енциклопедія