кокпіт
КО́КПІТ, а, ч.
1. мор. Відкрите водонепроникне приміщення для кермового та пасажирів на катері або вітрильній яхті.
У кокпіті маломірного судна на видному місці контрастною фарбою наносять дані про його пасажиромісткість (з наук. літ.);
Ми сиділи у кокпіті, з жахом дивлячись на величезні хвилі, проте яхта справно долала їх (із журн.).
2. спец. Внутрішня частина автомобіля, літака і т. ін., признач. для керування ними.
У нас було бажання зайти у кокпіт для пілотів та подивитись на кабіну керування сучасним літаком (з газ.);
Кокпіт авто орієнтований на водія: всі органи управління розміщені біля кермового або стернового колеса чи прямо на кермі (з мови реклами).
Словник української мови (СУМ-20)