кокс
КОКС, у, ч.
Вид твердого палива, яке одержують з кам'яного вугілля, торфу і т. ін. нагріванням до високих температур без доступу повітря.
Брандспойти свердлять розпечену масу, коцюби розтягають її на всі боки, гасне поволі червінь на робітничих щоках, здіймається остання пара над холодними вже купами коксу (Б. Антоненко-Давидович);
Залізо, чавун, кам'яне вугілля, кокс, цемент, цегла обернули степ у чорне гробовище. Зникли зелено-сірі неорані перелоги (В. Домонтович);
Щоб метал виготовляти, Треба кокс заводам дати (Г. Бойко);
По Дніпру пливли перші самохідні баржі, навантажені коксом, камінням (О. Чорногуз);
Залежно від виду сировини розрізняють кокс кам'яновугільний, пековий, нафтовий (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)