колгосп

колго́сп

-у, ч., іст.

Колективне господарство (соціалістична форма виробничого об'єднання трудящих селян для колективного ведення сільського господарства, що ґрунтується на усуспільненні основних засобів виробництва).

|| розм. Люди, що є членами такого господарства; колгоспники.

Значення в інших словниках

1. колгосп — колго́сп іменник чоловічого роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. колгосп — КОЛГО́СП, у, ч. 1. іст. Скорочення: колективне господарство (форма виробничого об'єднання селян для колективного ведення сільського господарства, що ґрунтується на усуспільненні основних засобів виробництва).  Словник української мови у 20 томах
3. колгосп — У, ч. 1. див. село. 2. Груповий секс. Самі грайте в колгосп: я не по цих справах. ◇ Брати на колгосп — здійснювати колективний статевий акт.  Словник сучасного українського сленгу
4. колгосп — (-у) ч. 1. мол., крим. Групове зґвалтування. З дівчатами не везе, ми зняли одну. — Будеш колгоспом? Мене ледь не вирвало (В. Щербань: Тексти). БСРЖ, 272; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 449. 2. мол. Погана, нецікава компанія. ПСУМС, 35.  Словник жарґонної лексики української мови
5. колгосп — Колго́сп, -пу, в -пі; колго́спи, -пів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. колгосп — КОЛГО́СП, у, ч. Скорочення: колективне господарство (соціалістична форма виробничого об’єднання трудящих селян для колективного ведення сільського господарства, що грунтується на усуспільненні основних засобів виробництва).  Словник української мови в 11 томах