колгосп —
колго́сп іменник чоловічого роду іст.
Орфографічний словник української мови
колгосп —
-у, ч., іст. Колективне господарство (соціалістична форма виробничого об'єднання трудящих селян для колективного ведення сільського господарства, що ґрунтується на усуспільненні основних засобів виробництва). || розм. Люди, що є членами такого господарства; колгоспники.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колгосп —
КОЛГО́СП, у, ч. 1. іст. Скорочення: колективне господарство (форма виробничого об'єднання селян для колективного ведення сільського господарства, що ґрунтується на усуспільненні основних засобів виробництва).
Словник української мови у 20 томах
колгосп —
У, ч. 1. див. село. 2. Груповий секс. Самі грайте в колгосп: я не по цих справах. ◇ Брати на колгосп — здійснювати колективний статевий акт.
Словник сучасного українського сленгу
колгосп —
(-у) ч. 1. мол., крим. Групове зґвалтування. З дівчатами не везе, ми зняли одну. — Будеш колгоспом? Мене ледь не вирвало (В. Щербань: Тексти). БСРЖ, 272; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 449. 2. мол. Погана, нецікава компанія. ПСУМС, 35.
Словник жарґонної лексики української мови
колгосп —
КОЛГО́СП, у, ч. Скорочення: колективне господарство (соціалістична форма виробничого об’єднання трудящих селян для колективного ведення сільського господарства, що грунтується на усуспільненні основних засобів виробництва).
Словник української мови в 11 томах