колба —
ко́лба іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
колба —
Колба — retort, flask — *Kolben — скляна посудина з круглим або плоским дном і видовженою шийкою. Застосовують у лабораторній практиці.
Гірничий енциклопедичний словник
колба —
-и, ж. Куляста або конічна скляна чи кварцова посудина з довгою шийкою для хімічних робіт. Мірна колба — плоскодонна колба різної місткості з вузьким довгим горлом, на якому є кільцева позначка, що показує точний об'єм у мілілітрах рідини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колба —
КО́ЛБА, и, ж. 1. Куляста або конічна перев. скляна чи кварцова посудина з круглим або плоским дном і видовженою шийкою, признач. для застосування у лабораторній практиці. Куточок лабораторії. Гармаш коло стола з мікроскопом та з колбами (І.
Словник української мови у 20 томах
колба —
И, ж., школ. Учителька хімії. Терпіти не можу нашу колбу.
Словник сучасного українського сленгу
колба —
(-и) ж.; шк. Вчителька хімії.
Словник жарґонної лексики української мови
колба —
ко́лба (нім. Kolbe) скляна посудина з круглим або плоским дном і видовженою шийкою. Застосовують у лабораторній практиці.
Словник іншомовних слів Мельничука
колба —
КО́ЛБА, и, ж. Куляста або конічна скляна чи кварцова посудина з довгою шийкою для хімічних робіт. Колбами називаються кулясті скляні посудини з високою шийкою. Колби бувають круглодонні й плоскодонні (Уроки.. хіміка, 1956, 7); Куточок лабораторії.
Словник української мови в 11 томах