колонний

коло́нний

-а, -е.

Прикм. до колона 1); з колонами.

Значення в інших словниках

1. колонний — коло́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колонний — КОЛО́ННИЙ, а, е. Прикм. до коло́на 1; з колонами. Фасад палацу культури. Він велично виступає на узгір'ї берега світлим колонним входом (Яків Баш); Ярмарка була проведена у найпрестижнішому приміщенні мерії столиці – колонному залі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. колонний — Коло́нний і коло́новий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. колонний — КОЛО́ННИЙ, а, е. Прикм. до коло́на 1; з колонами. Фасад палацу культури. Він велично виступає на узгір’ї берега світлим колонним входом (Баш, П’єси, 1958, 137); Великий інтерес викликав у любителів музики творчий звіт композитора [Гомоляки]...  Словник української мови в 11 томах