колонний — Орфографічний словник української мови

колонний — -а, -е. Прикм. до колона 1); з колонами. Великий тлумачний словник сучасної мови
колонний — КОЛО́ННИЙ, а, е. Прикм. до коло́на 1; з колонами. Фасад палацу культури. Він велично виступає на узгір'ї берега світлим колонним входом (Яків Баш); Ярмарка була проведена у найпрестижнішому приміщенні мерії столиці – колонному залі (з газ.). Словник української мови у 20 томах
колонний — Коло́нний і коло́новий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
колонний — КОЛО́ННИЙ, а, е. Прикм. до коло́на 1; з колонами. Фасад палацу культури. Він велично виступає на узгір’ї берега світлим колонним входом (Баш, П’єси, 1958, 137); Великий інтерес викликав у любителів музики творчий звіт композитора [Гомоляки]... Словник української мови в 11 томах