колоновод —
-а, ч. 1》 Той, хто веде колону (у 2 знач.), йде на чолі колони. 2》 Молодший чин у російській армії 18 – початку 19 ст.; офіцер, що йшов попереду колони війська.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колоновод —
КОЛОНОВО́Д, а, ч. 1. Той, хто веде колону (у 2 знач.), йде на чолі колони. 2. Молодший чин у російській армії XVIII — початку XIX ст.; офіцер, що йшов попереду колони війська.
Словник української мови в 11 томах