Орфографічний словник української мови

колонок

колоно́к

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. колонок — -нка, ч. Хижий звірок родини куницевих із цінним пухнастим хутром. || Хутро цього звірка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колонок — КОЛОНО́К, нка́, ч. Хижий звірок родини куницевих з цінним пухнастим хутром світло-рудого забарвлення й білим кінчиком морди та підборіддям. Колонок харчується переважно гризунами, рідше – птахами і жабами (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. колонок — КОЛОНО́К, нка́, ч. Хижий звірок родини куницевих з цінним пухнастим хутром. Колонок — Mustela sibirica — звірок завбільшки з тхора, з рудим хутром (Посібник з зоогеогр.  Словник української мови в 11 томах