колоновод

колоново́д

-а, ч.

1》 Той, хто веде колону (у 2 знач.), йде на чолі колони.

2》 Молодший чин у російській армії 18 – початку 19 ст.; офіцер, що йшов попереду колони війська.

Значення в інших словниках

1. колоновод — колоново́д іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. колоновод — КОЛОНОВО́Д, а, ч. 1. Той, хто веде колону (у 2 знач.), йде на чолі колони. 2. Молодший чин у російській армії XVIII — початку XIX ст.; офіцер, що йшов попереду колони війська.  Словник української мови в 11 томах