колоїдний

коло́їдний

-а, -е.

Прикм. до колоїд.

Колоїдна хімія — розділ фізичної хімії, в якому вивчаються властивості дрібнодисперсних систем та істинних розчинів високомолекулярних сполук.

Колоїдний розчин — проміжний стан між суспензією і розчином найдрібніших, але більших, ніж молекули, частинок у рідині.

Колоїдні лікарські засоби — лікарські препарати, які є водними розчинами або сухими речовинами, що утворюють з водою колоїдні розчини.

Значення в інших словниках

1. колоїдний — коло́їдний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колоїдний — Коллоидный — colloidal — kolloid[al], Kolloid- – пов'язаний з колоїдами; к — і р о з ч и н и те саме, що й золі.  Гірничий енциклопедичний словник
3. колоїдний — КОЛО́ЇДНИЙ, а, е. Стос. до колоїду. Експерименти з розсіювання світла є одним з найбільш ефективних засобів для вивчення колоїдних частинок і макромолекул (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. колоїдний — коло́їдний пов’язаний з колоїдами; ¤ к-і розчини – те саме, що й золі.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. колоїдний — КОЛО́ЇДНИЙ, а, е. Прикм. до коло́їд. Денатурація білків обумовлює зміну їх колоїдного стану — коагуляції (Технол. пригот. їжі, 1957, 75). ∆ Коло́їдна хі́мія — розділ фізичної хімії, в якому вивчаються колоїди.  Словник української мови в 11 томах