колоїдний

КОЛО́ЇДНИЙ, а, е.

Стос. до колоїду.

Експерименти з розсіювання світла є одним з найбільш ефективних засобів для вивчення колоїдних частинок і макромолекул (з наук. літ.);

Властивості колоїдних дисперсій залежать від природи кордону розділу між дисперсною фазою й дисперсійним середовищем (з навч. літ.);

Серед речовин, що беруть неодмінну участь у кругообігу живлення, на перше місце висунувся отой самий білок, вшанований від науки ім'ям протеїну – колоїдна, драглиста сполука, що трапляється в найрізноманітніших виглядах (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. колоїдний — коло́їдний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колоїдний — Коллоидный — colloidal — kolloid[al], Kolloid- – пов'язаний з колоїдами; к — і р о з ч и н и те саме, що й золі.  Гірничий енциклопедичний словник
3. колоїдний — -а, -е. Прикм. до колоїд. Колоїдна хімія — розділ фізичної хімії, в якому вивчаються властивості дрібнодисперсних систем та істинних розчинів високомолекулярних сполук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. колоїдний — коло́їдний пов’язаний з колоїдами; ¤ к-і розчини – те саме, що й золі.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. колоїдний — КОЛО́ЇДНИЙ, а, е. Прикм. до коло́їд. Денатурація білків обумовлює зміну їх колоїдного стану — коагуляції (Технол. пригот. їжі, 1957, 75). ∆ Коло́їдна хі́мія — розділ фізичної хімії, в якому вивчаються колоїди.  Словник української мови в 11 томах