колоїдний
КОЛО́ЇДНИЙ, а, е.
Стос. до колоїду.
Експерименти з розсіювання світла є одним з найбільш ефективних засобів для вивчення колоїдних частинок і макромолекул (з наук. літ.);
Властивості колоїдних дисперсій залежать від природи кордону розділу між дисперсною фазою й дисперсійним середовищем (з навч. літ.);
Серед речовин, що беруть неодмінну участь у кругообігу живлення, на перше місце висунувся отой самий білок, вшанований від науки ім'ям протеїну – колоїдна, драглиста сполука, що трапляється в найрізноманітніших виглядах (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоїдний — коло́їдний прикметник Орфографічний словник української мови
- колоїдний — Коллоидный — colloidal — kolloid[al], Kolloid- – пов'язаний з колоїдами; к — і р о з ч и н и те саме, що й золі. Гірничий енциклопедичний словник
- колоїдний — -а, -е. Прикм. до колоїд. Колоїдна хімія — розділ фізичної хімії, в якому вивчаються властивості дрібнодисперсних систем та істинних розчинів високомолекулярних сполук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоїдний — коло́їдний пов’язаний з колоїдами; ¤ к-і розчини – те саме, що й золі. Словник іншомовних слів Мельничука
- колоїдний — КОЛО́ЇДНИЙ, а, е. Прикм. до коло́їд. Денатурація білків обумовлює зміну їх колоїдного стану — коагуляції (Технол. пригот. їжі, 1957, 75). ∆ Коло́їдна хі́мія — розділ фізичної хімії, в якому вивчаються колоїди. Словник української мови в 11 томах