колт
КОЛТ, а, ч.
Давньоруська жіноча прикраса ХІ – XIV ст. у вигляді порожнистої металевої підвіски, яку прикріплювали до головного убору.
Вертаючи з Візантії, конунг-володар привозив з собою коштовні золототкані тканини, .. жовті вузькогорлі конусовидні амфори з міцним і солодким вином, золоті й срібні нашийні кола для своїх жінок, колти з птахом-сирином (В. Домонтович);
– Давайте згадаємо: в яку прикрасу можна вставити таку перлину? – У колт... – Невпевнено сказав Михайло. – Колт – iз двох частин. Всерединi порожнiй (Ю. Логвин);
Колти часто були прикрашені зерню, сканню, емаллю, черню. Імовірно, у внутрішню порожнину закладався шматочок тканини, змочений пахощами (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колт — -а, ч. Давньоруська жіноча прикраса 11-13 ст. у вигляді порожнистої металевої підвіски, яка прикріплювалася до головного убору. Великий тлумачний словник сучасної мови