колоїдний
КОЛО́ЇДНИЙ, а, е. Прикм. до коло́їд.
Денатурація білків обумовлює зміну їх колоїдного стану — коагуляції (Технол. пригот. їжі, 1957, 75).
∆ Коло́їдна хі́мія — розділ фізичної хімії, в якому вивчаються колоїди.
Українські радянські вчені внесли значний вклад у колоїдну хімію (Вісник АН, 12, 1957, 35);
Коло́їдний ро́зчин — проміжний стан між суспензією і розчином найдрібніших, але більших, ніж молекули, частинок в рідині.
Колоїдні розчини займають проміжне місце за розміром частинок між справжніми розчинами і суспензіями (Хімія, 1956, 136).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоїдний — коло́їдний прикметник Орфографічний словник української мови
- колоїдний — Коллоидный — colloidal — kolloid[al], Kolloid- – пов'язаний з колоїдами; к — і р о з ч и н и те саме, що й золі. Гірничий енциклопедичний словник
- колоїдний — -а, -е. Прикм. до колоїд. Колоїдна хімія — розділ фізичної хімії, в якому вивчаються властивості дрібнодисперсних систем та істинних розчинів високомолекулярних сполук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоїдний — КОЛО́ЇДНИЙ, а, е. Стос. до колоїду. Експерименти з розсіювання світла є одним з найбільш ефективних засобів для вивчення колоїдних частинок і макромолекул (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- колоїдний — коло́їдний пов’язаний з колоїдами; ¤ к-і розчини – те саме, що й золі. Словник іншомовних слів Мельничука