кольчуга

кольчу́га

-и, ж.

Частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець.

Значення в інших словниках

1. кольчуга — кольчу́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кольчуга — [коул'чуга] -гие, д. і м. -уз'і  Орфоепічний словник української мови
3. кольчуга — КОЛЬЧУ́ГА, и, ж. Частина старовинного захисного військового спорядження у формі сорочки з металевих кілець. [Пан Душечка:] Ромця гадала, що прийдуть лицарі в шоломах, у кольчугах, а прийшли якісь костурники... (С.  Словник української мови у 20 томах
4. кольчуга — Металева плетінка для захисту тіла воїна: використовувалася до 1-ої полов. ХVIII ст.  Універсальний словник-енциклопедія
5. кольчуга — КОЛЬЧУ́ГА, и, ж. Частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець. [Пан Душечка:] Ромця гадала, що прийдуть лицарі в шоломах, у кольчугах, а прийшли якісь костурники… (Вас.  Словник української мови в 11 томах