колядувати

колядува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень.

2》 перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до іншого.

Значення в інших словниках

1. колядувати — колядува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. колядувати — КОЛЯДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. – Благословіть колядувати!...  Словник української мови у 20 томах
3. колядувати — колядува́ти 1. співати колядки (м, ср, ст) 2. ірон. довго, зазвичай, намарно чекати (перев. на господарів помешкання чи в умовленому місці зустрічі)(м, ср, ст): – І довго ти тут колядуєш? – спитала мене Янця.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. колядувати — Ую, -уєш, недок. Випрошувати. Треба десь цукру колядувати, бо не буде з чим пити чай.  Словник сучасного українського сленгу
5. колядувати — (-ую, -уєш)  Словник жарґонної лексики української мови
6. колядувати — Колядува́ти, -ду́ю, -ду́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. колядувати — КОЛЯДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Співати колядки, брати участь в обряді, пов’язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати!...  Словник української мови в 11 томах
8. колядувати — Колядува́ти, -ду́ю, -єш гл. Ходить по хатамъ и пѣть колядки. Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. Ном. № 512.  Словник української мови Грінченка