колій

колі́й

-я, ч.

1》 Той, хто коле (забиває) свиней.

2》 Ніж, яким колють свиней.

3》 іст. Учасник Коліївщини.

Значення в інших словниках

1. колій — колі́й іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. колій — див. ніж  Словник синонімів Вусика
3. колій — КОЛІ́Й¹, я́, ч. 1. Той, хто коле, забиває худобу (перев. свиней, свійську птицю і т. ін.) на м'ясо; різник (у 1 знач.). Колії різали й білували корови, барани та птицю на вечерю (І.  Словник української мови у 20 томах
4. колій — РІЗНИ́К (той, хто забиває худобу або птицю на м'ясо), РІЗА́К розм., САЛГА́Н діал., САЛОГА́Н (САЛОГО́Н) діал.; КОЛІ́Й (той, хто забиває свиней).  Словник синонімів української мови
5. колій — Колі́й, -лія́, -лі́єві, -лі́єм; колії́, -лії́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. колій — КОЛІ́Й, я́, ч. 1. Той, хто коле (забиває) свиней. Я там лементувала, наче порося під ножем у колія, — мабуть, на третій вулиці було чути! (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
7. колій — Колій, -лія м. 1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г. 2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К. ЗОЮР. І. 135.  Словник української мови Грінченка