комбінаторний

комбінато́рний

-а, -е, спец.

Який ґрунтується на комбінуванні.

Комбінаторна топологія мат. — розділ топології, який вивчає топологічні простори за допомогою розбиття їх на найпростіші частини – симплекси.

Комбінаторний аналіз — розділ математики, в якому розв'язують задачі вибору і розміщення елементів деякої скінченної, множини.

Значення в інших словниках

1. комбінаторний — комбінато́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. комбінаторний — КОМБІНАТО́РНИЙ, а, е. 1. Який ґрунтується на комбінуванні. Суть комбінаторного проектування товарних знаків полягає у створенні складних форм із однакових, що повторюються, або обмеженого числа різних елементів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. комбінаторний — комбінато́рний (від лат. combino – з’єдную, поєдную) мовозн. позиційний; той, що стосується зміни звуків залежно від позиційного поєднання їх і артикуляційної взаємодії.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. комбінаторний — КОМБІНАТО́РНИЙ, а, е, спец. Який грунтується на комбінуванні. Комбінаторні зміни звуків — звукові зміни, що виникають внаслідок взаємодії звуків мови в мовному потоці (Сл. лінгв. терм., 1957, 81).  Словник української мови в 11 томах