комбінаторний

КОМБІНАТО́РНИЙ, а, е.

1. Який ґрунтується на комбінуванні.

Суть комбінаторного проектування товарних знаків полягає у створенні складних форм із однакових, що повторюються, або обмеженого числа різних елементів (з наук. літ.);

Одяг сірого кольору відкриває можливості прекрасних комбінаторних поєднань із одягом інших кольорів (із журн.).

2. лінгв. Який обумовлений взаємодією звуків у мовленнєвому потоці.

До комбінаторний змін належать акомодація, асиміляція, дисиміляція, дієреза, епентеза, метатеза (з навч. літ.);

За напрямом усі комбінаторні зміни поділяють на регресивні і прогресивні. Регресивні зміни зумовлені впливом наступного звука на попередній, а прогресивні – навпаки (з навч. літ.).

3. мат. Стос. до комбінаторики.

Найпростішими прикладами комбінаторних конфігурацій є перестановки, сполучення та розміщення (з навч. літ.);

Окремі комбінаторні задачі з'явилися дуже давно. У працях стародавніх індійських учених знайдено формули кількості перестановок і комбінацій (із журн.).

Значення в інших словниках

1. комбінаторний — комбінато́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. комбінаторний — -а, -е, спец. Який ґрунтується на комбінуванні. Комбінаторна топологія мат. — розділ топології, який вивчає топологічні простори за допомогою розбиття їх на найпростіші частини – симплекси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комбінаторний — комбінато́рний (від лат. combino – з’єдную, поєдную) мовозн. позиційний; той, що стосується зміни звуків залежно від позиційного поєднання їх і артикуляційної взаємодії.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. комбінаторний — КОМБІНАТО́РНИЙ, а, е, спец. Який грунтується на комбінуванні. Комбінаторні зміни звуків — звукові зміни, що виникають внаслідок взаємодії звуків мови в мовному потоці (Сл. лінгв. терм., 1957, 81).  Словник української мови в 11 томах