комбінаторний
КОМБІНАТО́РНИЙ, а, е.
1. Який ґрунтується на комбінуванні.
Суть комбінаторного проектування товарних знаків полягає у створенні складних форм із однакових, що повторюються, або обмеженого числа різних елементів (з наук. літ.);
Одяг сірого кольору відкриває можливості прекрасних комбінаторних поєднань із одягом інших кольорів (із журн.).
2. лінгв. Який обумовлений взаємодією звуків у мовленнєвому потоці.
До комбінаторний змін належать акомодація, асиміляція, дисиміляція, дієреза, епентеза, метатеза (з навч. літ.);
За напрямом усі комбінаторні зміни поділяють на регресивні і прогресивні. Регресивні зміни зумовлені впливом наступного звука на попередній, а прогресивні – навпаки (з навч. літ.).
3. мат. Стос. до комбінаторики.
Найпростішими прикладами комбінаторних конфігурацій є перестановки, сполучення та розміщення (з навч. літ.);
Окремі комбінаторні задачі з'явилися дуже давно. У працях стародавніх індійських учених знайдено формули кількості перестановок і комбінацій (із журн.).
Значення в інших словниках
- комбінаторний — комбінато́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- комбінаторний — -а, -е, спец. Який ґрунтується на комбінуванні. Комбінаторна топологія мат. — розділ топології, який вивчає топологічні простори за допомогою розбиття їх на найпростіші частини – симплекси. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комбінаторний — комбінато́рний (від лат. combino – з’єдную, поєдную) мовозн. позиційний; той, що стосується зміни звуків залежно від позиційного поєднання їх і артикуляційної взаємодії. Словник іншомовних слів Мельничука
- комбінаторний — КОМБІНАТО́РНИЙ, а, е, спец. Який грунтується на комбінуванні. Комбінаторні зміни звуків — звукові зміни, що виникають внаслідок взаємодії звуків мови в мовному потоці (Сл. лінгв. терм., 1957, 81). Словник української мови в 11 томах