комнезамівець

комнеза́мівець

-вця, ч., іст.

Член комнезаму.

Значення в інших словниках

1. комнезамівець — комнеза́мівець іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. комнезамівець — див. бідний  Словник синонімів Вусика
3. комнезамівець — КОМНЕЗА́МІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Член комнезаму. Прибулі комнезамівці не дуже сміливо розміщувались на краєчках незвичних для них крісел (А. Шиян); – Щодо наділу, звертайтесь до комнезамівців. Вони відають наділами (М.  Словник української мови у 20 томах