компандер

компа́ндер

-а, ч., спец.

1》 У комп'ютерних мережах – кінцева апаратура узгодження.

2》 У системах зв'язку – пристрій звуження діапазонів гучності мовних сигналів на час передавання.

Значення в інших словниках

1. компандер — КОМПА́НДЕР, а, ч. Електронний пристрій, спроможний реалізовувати операції компресування та розширення сигналу для зниження шуму під час звукозапису.  Словник української мови у 20 томах