компандер
КОМПА́НДЕР, а, ч.
Електронний пристрій, спроможний реалізовувати операції компресування та розширення сигналу для зниження шуму під час звукозапису.
Компандер із широкими полосами має одну особливість – при його застосуванні рівень шуму залежить від вхідного сигналу (з наук.-техн. літ.);
Для покращання звучання в системах запису й передавання звуку здійснюють попередню корекцію звукового сигналу з використанням компандера (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)