комплектувальник

комплектува́льник

-а, ч.

Робітник, що провадить комплектування.

Значення в інших словниках

1. комплектувальник — комплектува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. комплектувальник — КОМПЛЕКТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Працівник, що займається комплектуванням. Комплектувальник кабелів легко розпізнавав кожний із них за можливим використанням (із журн.); Для вибору певної деталі для двигуна автомобіля комплектувальники використовують подібні моделі автомашин (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. комплектувальник — КОМПЛЕКТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається комплектуванням.  Словник української мови в 11 томах