комплектування

комплектува́ння

-я, с.

Дія за знач. комплектувати.

Значення в інших словниках

1. комплектування — комплектува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. комплектування — [комплеиктуван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. комплектування — КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. комплектува́ти. Створивши чотири-п'ять бібліотек депозитарного зберігання відповідно до профілю комплектування, можна вирішити чимало проблем із книгосховищами (із журн.  Словник української мови у 20 томах
4. комплектування — комплектува́ння (від комплект) добір, доповнювання до певної, наперед визначеної кількості людей або речей.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. комплектування — НАБІ́Р (добір потрібної кількості людей для чого-небудь, куди-небудь); ПРИЙМА́ННЯ (до навчальних закладів); ВЕРБУВА́ННЯ, ВЕРБУ́НОК рідко, РЕКРУТУВА́ННЯ книжн.  Словник синонімів української мови
6. комплектування — Комплектува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. комплектування — КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. комплектува́ти. Київський обласний бібліотечний колектор провадить комплектування книг для районних, сільських і клубних бібліотек (Київ. пр., 16.  Словник української мови в 11 томах